Засновник: Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Видання «Методи та об’єкти хімічного аналізу»
Політика та етика видання
Публікаційна етика журналу “Методи та об’єкти хімічного аналізу” відповідає найкращим міжнародним практикам і стандартам видання наукової періодики, зокрема EASE Guidelines, Principles of Transparency and Best Practice in Scholarly Publishing, Publishing Ethics Resource Kit for Editors, COPE Guidelines, ICMJE, а також критеріям і рекомендаціям від DOAJ, Web of Science, Scopus.
Політика видання
Політика видання спирається, зокрема, на рекомендації Комітету з етики наукових публікацій (Committee of Publication Ethics), а також на цінний досвід авторитетних міжнародних журналів і видавництв.
Подання статті на розгляд має на увазі, що вона містить отримані авторами нові нетривіальні наукові результати, які раніше не публікувалися;
Результати та текст статті не повинні суттєво збігатися з опублікованими раніше статтями тих самих авторів (самоплагіат) або інших авторів (плагіат);
Автори повинні збирати та інтерпретувати дані чесно. Редакція залишаємо за собою право припустити, що подані (та опубліковані) рукописи не містять наукової нечесності та/або шахрайства, що включає, серед іншого, вигадані або маніпульовані дані або плагіат (або данні з попередньої роботи авторів, або інших осіб);
Автори не повинні порушувати будь-які авторські права;
При відтворенні рисунків та/або схем із попередніх публікацій автор несе відповідальність за отримання відповідного дозволу у відповідних видавців;
Необхідно належним чином визнавати опубліковані роботи, що стосуються поданих материалів, шляхом правильного посилання та цитування;
Необхідно інформувати редактора про рукописи чи глави, що розглядаються для публікації тим самим автором з іншим видавцем; автори повинні надати деталі цих відповідних рукописів та розділів, а також їхній сучасний статус;
Необхідно переконатися, що подані рукописи не містять особистої критики інших вчених, в той час як критика роботи іншого вченого може бути виправданою;
Потрібно висловити належне визнання всім науковцям, які зробили свій внесок у дослідження. Тих науковців, хто зробив значний внесок у дослідження, слід вказати як авторів;
Після подання рукопису головний автор засвідчує той факт, що ті, хто названі авторами, погодились на її подання для публікації та приймає на себе відповідальність за належне включення всіх авторів;
Будь-яка зміна авторства після первинної подачі повинна бути схвалена усіма авторами рукопису та обґрунтована листом редактору, в якому пояснюється необхідність введення (виведення) науковців до списку авторів і, зокрема наводиться їх вклад у оновлений варіант рукопису;
У разі підтвердження плагіату або фальсифікації результатів стаття беззастережно відхиляється, а опублікована стаття знімається з сайту журналу.
Академічна доброчесність
Згідно з положенням підпункту 31 пункту 1 статті 58 Закону України Про вищу освіту“ науково-педагогічні, наукові й педагогічні працівники зобов’язані: “дотримуватися в освітньому процесі та науковій (творчій) діяльності академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами вищої освіти”
Відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту» “академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень”.
Порушеннями академічної доброчесності, які можуть бути виявлені під час редакційно-видавничого процесу, є:
академічний плагіат — оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
самоплагіат — оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
фабрикація — вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
фальсифікація — свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
обман — надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування авторами
Усі заяви про порушення академічної доброчесності мають бути передані головному редакторові. У разі підозри в порушенні академічної доброчесності головні редактори діятимуть згідно з відповідними інструкціями COPE та внутрішніми документами засновника видання — Етичним кодексом Університетської спільноти та Положенням про забезпечення дотримання академічної доброчесності у Київському нацiональному унiверситетi iмeнi Тараса Шевченка.
Кожну статтю рецензують експерти, які мають всі можливості для вільного висловлювання;
Експерти висловлюють мотивовані критичні зауваження щодо рівня і ясності викладу представленого матеріалу, його відповідності профілю журналу, новизни та достовірності результатів;
Рекомендації рецензентів є підставою для прийняття остаточного рішення про публікацію статті.
Під публікацією розуміється розміщення статті на сайті журналу в разі її прийняття до публікації.
Статті українських авторів будуть у вільному доступі через 6 місяців від дати публікації статті в журналі
При наявності будь-яких конфліктів інтересів (фінансових, академічних, особистих і та інше) учасники процесу рецензування повинні повідомити про це редколегії;
Будь-які спірні питання, пов'язані з можливим плагіатом або фальсифікацією результатів, уважно розглядаються редакційною колегією, так само як суперечки про авторство і доцільність дроблення результатів на невеликі статті.
Профілактика плагіату
Журнал включений в систему присвоєння статтям DOI. Це передбачає сканування статей на наявність плагіату системою https://www.crossref.org/. Для цього використовується програмне забезпечення для виявлення прикладів повторення тексту в представлених рукописах. Програма перевіряє вміст матеріалу по базі журналу, Інтернету, і інших доступних баз даних. Програма генерує звіт подібності, визначаючи відсоток збігу текстів. При підозрі на плагіат стаття аналізується редакцією. Редакція допускає 20% загальної подібності.
Самоцитування в дослідженнях
Самоцитування - це різновид цитування, звернення автора до своїх ранніх робіт. З позиції наукової етики поріг самоцитування не визначений, проте загальноприйнятним вважається, коли посилання на власні публікації не перевищує 10-12%. Показники з більш високим відсотком автоцитування викликають багато питань до професіоналізму вченого, обізнаності у сучасній науковій літературі та поваги до робіт інших авторів.
Під час індексації даний самоцитування не враховується в Web of Science і Scopus.