Засновник: Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Процес рецензування рукописів
Перед початком рецензування стаття проходить первинну перевірку (впродовж 7–10 днів) на відповідність тематиці видання й загальним вимогам до подання.
За умови відповідності формальним і змістовим вимогам стаття проходить односторонньо “сліпе” рецензування за участі двох(одного) рецензентів (упродовж 30 днів). Рецензенти – провідні фахівці українських і зарубіжних закладів вищої освіти і наукових установ, які спеціалізуються на проблематиці заявлених статей. Їх призначає Відповідальний редактор.
Рецензенти зобов’язані дотримуватися основних норм видавничої етики – принципів авторських прав та конфіденційності: не можуть використовувати результати рецензованої праці до її публікації.
Такий тип рецензування дозволить контролювати відсоток самоцитувань у рукописі, а також самоплагіат.
Термін рецензування – упродовж одного місяця.
Середній термін публікації – пів року.
Термін зберігання рецензій – три роки.
Процедура рецензування складається з трьох етапів:
Рецензенти отримують текст статті із зазначенням авторства через особистий кабінет на вебсайті видання або на електронну пошту.
Рецензенти заповнюють типову форму Рецензії, яка передбачає оцінювання рукопису за такими критеріями: актуальність і новизна дослідження, теоретичне і практичне значення праці, умотивованість використаної літератури з теми дослідження, логічність і послідовність викладу матеріалу, обґрунтованість висновків, дотримання норм наукового стилю.
Рецензії мають відповідати нормам етичної політики видання. Авторам не повідомляють імена рецензентів, взаємодія рецензентів і авторів здійснюється тільки через відповідального секретаря
Рецензенти можуть:
(a)
рекомендувати статтю до друку без виправлень;
(b)
рекомендувати статтю до друку після врахування зауважень рецензента;
(c)
рекомендувати статтю до друку після ретельного доопрацювання;
(d) не рекомендувати (відхилити) статтю до друку.
Оформлену рецензію (скан-копію) рецензент подає або через особистий кабінет рецензента на вебсайті журналу, або надсилає на адресу електронної пошти відповідального секретаря.
Статті членів Редакційної колегії проходять стандартну процедуру зовнішнього незалежного рецензування, однак члени редакційної колегії не беруть участі в розгляді власних рукописів.
За результатами рецензування редколегія ухвалює рішення:
прийняти статтю до друку;
повернути статтю автору на доопрацювання з урахуванням зауважень рецензента;
повернути статтю автору для ретельного доопрацювання та передати доопрацьований варіант на повторний розгляд тому самому рецензентові;
відмовити автору в прийнятті статті до друку.
Редакція знайомить авторів із копіями рецензій (без указівки імен рецензентів), повідомляє про ухвалене рішення.
Рішення про відхилення статей на етапі попереднього розгляду чи на етапах рецензування є остаточними.
Основні причини відмови у публікації:
порушення принципів етичної політики видання;
невідповідність вимогам до публікації;
плагіат (самоплагіат);
недостовірність фактів, статистичних даних, власних імен, цитат, покликань та перекладу;
низький науковий рівень статті (неумотивованість використаної літератури, недостатня база доведень отриманих наукових результатів, нелогічність і непослідовність викладу матеріалу, необґрунтованість висновків, недотримання норм наукового стилю).
Кожну статтю рецензують експерти, які мають всі можливості для вільного висловлювання;
Експерти висловлюють мотивовані критичні зауваження щодо рівня і ясності викладу представленого матеріалу, його відповідності профілю журналу, новизни та достовірності результатів;
Рекомендації рецензентів є підставою для прийняття остаточного рішення про публікацію статті.
Під публікацією розуміється розміщення статті на сайті журналу в разі її прийняття до публікації.
При наявності будь-яких конфліктів інтересів (фінансових, академічних, особистих і та інше) учасники процесу рецензування повинні повідомити про це редколегії;
Будь-які спірні питання, пов'язані з можливим плагіатом або фальсифікацією результатів, уважно розглядаються редакційною колегією, так само як суперечки про авторство і доцільність дроблення результатів на невеликі статті.