ISSN 2413-6166 (Online) · ISSN 1991-0290 (Print) · DOI prefix 10.17721/moca
УкрEn

Політика та етика видання

Видання «Методи та об’єкти хімічного аналізу»

Політика та етика видання

Публікаційна етика журналу “Методи та об’єкти хімічного аналізу” відповідає найкращим міжнародним практикам і стандартам видання наукової періодики, зокрема EASE Guidelines, Principles of Transparency and Best Practice in Scholarly Publishing, Publishing Ethics Resource Kit for Editors, COPE Guidelines, ICMJE, а також критеріям і рекомендаціям від DOAJ, Web of Science, Scopus.

Політика видання

Політика видання спирається, зокрема, на рекомендації Комітету з етики наукових публікацій (Committee of Publication Ethics), а також на цінний досвід авторитетних міжнародних журналів і видавництв.

Базові принципи політики видання

  1. Подання статті на розгляд має на увазі, що вона містить отримані авторами нові нетривіальні наукові результати, які раніше не публікувалися;
  2. Результати та текст статті не повинні суттєво збігатися з опублікованими раніше статтями тих самих авторів (самоплагіат) або інших авторів (плагіат);
  3. Автори повинні збирати та інтерпретувати дані чесно. Редакція залишаємо за собою право припустити, що подані (та опубліковані) рукописи не містять наукової нечесності та/або шахрайства, що включає, серед іншого, вигадані або маніпульовані дані або плагіат (або данні з попередньої роботи авторів, або інших осіб);
  4. Автори не повинні порушувати будь-які авторські права;
  5. При відтворенні рисунків та/або схем із попередніх публікацій автор несе відповідальність за отримання відповідного дозволу у відповідних видавців;
  6. Необхідно належним чином визнавати опубліковані роботи, що стосуються поданих материалів, шляхом правильного посилання та цитування;
  7. Необхідно інформувати редактора про рукописи чи глави, що розглядаються для публікації тим самим автором з іншим видавцем; автори повинні надати деталі цих відповідних рукописів та розділів, а також їхній сучасний статус;
  8. Необхідно переконатися, що подані рукописи не містять особистої критики інших вчених, в той час як критика роботи іншого вченого може бути виправданою;
  9. Потрібно висловити належне визнання всім науковцям, які зробили свій внесок у дослідження. Тих науковців, хто зробив значний внесок у дослідження, слід вказати як авторів;
  10. Після подання рукопису головний автор засвідчує той факт, що ті, хто названі авторами, погодились на її подання для публікації та приймає на себе відповідальність за належне включення всіх авторів;
  11. Будь-яка зміна авторства після первинної подачі повинна бути схвалена усіма авторами рукопису та обґрунтована листом редактору, в якому пояснюється необхідність введення (виведення) науковців до списку авторів і, зокрема наводиться їх вклад у оновлений варіант рукопису;
  12. У разі підтвердження плагіату або фальсифікації результатів стаття беззастережно відхиляється, а опублікована стаття знімається з сайту журналу.

Академічна доброчесність

Згідно з положенням підпункту 31 пункту 1 статті 58 Закону України Про вищу освіту“ науково-педагогічні, наукові й педагогічні працівники зобов’язані: “дотримуватися в освітньому процесі та науковій (творчій) діяльності академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами вищої освіти”

Відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту» “академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень”.

Порушеннями академічної доброчесності, які можуть бути виявлені під час редакційно-видавничого процесу, є:

  • академічний плагіат — оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
  • самоплагіат — оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
  • фабрикація — вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
  • фальсифікація — свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
  • обман — надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування авторами

Усі заяви про порушення академічної доброчесності мають бути передані головному редакторові. У разі підозри в порушенні академічної доброчесності головні редактори діятимуть згідно з відповідними інструкціями COPE та внутрішніми документами засновника видання — Етичним кодексом Університетської спільноти та Положенням про забезпечення дотримання академічної доброчесності у Київському нацiональному унiверситетi iмeнi Тараса Шевченка.

Проходження експертизи рукопису

  1. Кожну статтю рецензують експерти, які мають всі можливості для вільного висловлювання;
  2. Експерти висловлюють мотивовані критичні зауваження щодо рівня і ясності викладу представленого матеріалу, його відповідності профілю журналу, новизни та достовірності результатів;
  3. Рекомендації рецензентів є підставою для прийняття остаточного рішення про публікацію статті.

Публікація рукопису

Під публікацією розуміється розміщення статті на сайті журналу в разі її прийняття до публікації.

Статті українських авторів будуть у вільному доступі через 6 місяців від дати публікації статті в журналі

Вимоги до рецензентів

  1. При наявності будь-яких конфліктів інтересів (фінансових, академічних, особистих і та інше) учасники процесу рецензування повинні повідомити про це редколегії;
  2. Будь-які спірні питання, пов'язані з можливим плагіатом або фальсифікацією результатів, уважно розглядаються редакційною колегією, так само як суперечки про авторство і доцільність дроблення результатів на невеликі статті.

Профілактика плагіату

Журнал включений в систему присвоєння статтям DOI. Це передбачає сканування статей на наявність плагіату системами Crossref та StrikePlagiarism. Для цього використовується програмне забезпечення для виявлення прикладів повторення тексту в представлених рукописах. Програма перевіряє вміст матеріалу по базі журналу, Інтернету, і інших доступних баз даних. Програма генерує звіт подібності, визначаючи відсоток збігу текстів. При підозрі на плагіат стаття аналізується редакцією. Редакція допускає 20% загальної подібності.

Самоцитування в дослідженнях

Самоцитування - це різновид цитування, звернення автора до своїх ранніх робіт. З позиції наукової етики поріг самоцитування не визначений, проте загальноприйнятним вважається, коли посилання на власні публікації не перевищує 10-12%. Показники з більш високим відсотком автоцитування викликають багато питань до професіоналізму вченого, обізнаності у сучасній науковій літературі та поваги до робіт інших авторів.

Під час індексації даний самоцитування не враховується в Web of Science і Scopus.

Використання інструментів штучного інтелекту (ШІ)

  • Інструменти ШІ, зокрема ChatGPT та інші великі мовні моделі, не можуть бути зазначені як автори, оскільки не можуть нести відповідальність за роботу.
  • Автори мають повідомляти про будь-яке використання генеративного ШІ під час підготовки рукопису (наприклад, для тексту, перекладу, рисунків чи обробки даних) у розділі «Методи» або «Подяки», вказуючи інструмент і спосіб його використання. Звичайну перевірку орфографії та граматики зазначати не потрібно.
  • Автори залишаються повністю відповідальними за зміст, достовірність і список літератури. Зображення, згенеровані ШІ, вигадані дані чи неіснуючі посилання не приймаються.
  • Рецензенти та редактори не повинні завантажувати рукописи чи рецензії в загальнодоступні інструменти ШІ, оскільки подані рукописи є конфіденційними.