ISSN 2413-6166 (Online) · ISSN 1991-0290 (Print) · DOI prefix 10.17721/moca
УкрEn

Правила для авторів

Політика щодо мови публікацій та використання джерел. З 2022 року редакція журналу не приймає до розгляду рукописи російською мовою, а також рукописи, подані авторами з Російської Федерації та Республіки Білорусь.

1. Загальні положення

Журнал «Методи та об’єкти хімічного аналізу» публікує оригінальні наукові статті теоретичного та експериментального характеру з актуальних питань аналітичної та біоаналітичної хімії, хімічного та фармацевтичного аналізу, а також хімічної метрології.

Журнал є періодичним виданням гібридного доступу: автори можуть оприлюднювати результати досліджень як у статтях, що розповсюджуються за передплатою, так і у відкритому доступі за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0)1.

Журнал приймає рукописи раніше неопублікованих досліджень. Допускається попереднє розміщення препринтів у спеціалізованих базах даних, таких як ChemRxiv.

Подані роботи мають висвітлювати результати завершених досліджень і робити науковий внесок у відповідну галузь знань. А саме:

  1. Рукопис повинен містити вступ, який включає:
    1. наукову або практичну проблему, на яку спрямовано дослідження;
    2. огляд літератури, що демонструє останні досягнення у вибраній галузі;
    3. перешкоди або невирішені аспекти проблеми;
    4. гіпотезу (мету дослідження) та методологію, що використовується для розв’язання проблеми чи вдосконалення її методології.
  2. Робота повинна мати новизну порівняно з наявною літературою.
  3. Результати мають обговорюватися в контексті літератури.
  4. Автори повинні надати достатньо доказів і даних для підтвердження висновків.

Статті публікуються англійською або українською мовою і мають бути написані чітким і коректним стилем. Обсяг оригінальної статті не повинен перевищувати 15 сторінок, оглядової — 20 сторінок (міжрядковий інтервал 1,5).

2. Подання рукопису

Рукописи подаються лише через онлайн-форму. Файл рукопису (MS Word) має містити рисунки й таблиці, розміщені по тексту. Разом із рукописом завантажується супровідний лист до редактора, у якому сформульовано мету статті та суть її наукової новизни; лист підписує автор для листування (corresponding author). Форму подання слід заповнювати англійською мовою.

Подати рукопис →

Усе листування щодо підготовки рукопису ведеться з технічним редактором (Олена Артюшенко, analysis.moca@gmail.com).

3. Рецензування та проходження рукопису

Усі рукописи проходять одностороннє анонімне (single-blind) рецензування: оцінку членом редакційної колегії та незалежними зовнішніми рецензентами (як правило, двома). Рішення на підставі зауважень рецензентів ухвалює головний редактор і повідомляє його авторам.

  1. Після надходження до редакції рукопис направляється рецензентам і, за потреби, повертається авторам на доопрацювання. Автори повинні в коректній формі відповісти на усі запитання й прокоментувати усі зауваження рецензентів, навіть якщо з ними не погоджуються.
  2. Доопрацьований рукопис із виділеними кольором виправленнями надсилається до редакції разом із відповідями авторів на зауваження рецензентів.
  3. Рецензенти оцінюють оновлену версію й рекомендують її до публікації чи подальшого доопрацювання. Остаточне рішення ухвалює редакційна колегія, яка може відмовити в публікації без пояснення причин.
  4. Після прийняття рукопис надходить до технічного відділу для верстки й технічного редагування. Технічний відділ перевіряє відповідність рукопису вимогам журналу, за потреби повертає його авторам на технічне доопрацювання і може запросити окремі файли рисунків (png, gif, jpeg, emf, wmf, opj), таблиць (xls, xlsx, opj) та хімічних формул.
  5. Макет статті (PDF) надсилається авторам для вичитки. Виправлення вносяться коментарями в PDF за допомогою Adobe Acrobat Reader (безкоштовно). На цьому етапі не допускаються зміни, що впливають на науковий зміст чи авторство; інакше рукопис направляється на повторне рецензування.
  6. Остаточну версію макета підписують усі автори (на першій сторінці — в Adobe Acrobat Reader або на паперовій копії) і повертають разом із необхідними документами (див. розділ 9).
  7. Після цього стаття розміщується на сайті журналу, отримує DOI і включається до номера. Журнал надсилається до Scopus та Web of Science для індексування. За можливості друковані примірники надсилаються до бібліотек України.

4. Структура рукопису

Рукопис повинен містити:

  1. назву статті;
  2. ім’я (бажано повністю), ініціал по батькові та прізвища авторів з позначками належності до установ (†, ‡, §); автор для листування (corresponding author) позначається символом *;
  3. повні назви установ, у яких працюють автори, та їхні поштові адреси (будинок, вулиця, місто, країна, індекс);
  4. e-mail автора для листування;
  5. ORCID усіх авторів (orcid.org);
  6. анотацію (150–200 слів);
  7. ключові слова;
  8. основний текст статті (див. розділ 5);
  9. інформацію про внесок авторів;
  10. подяки, джерела фінансування;
  11. повідомлення про конфлікт інтересів;
  12. список літератури.

Для статей українською мовою пункти 1–7 наводяться англійською та українською (спочатку англійською).

Рекомендуємо готувати рукопис за шаблоном журналу.

5. Основний текст статті

Основний текст статті слід викладати в такій послідовності:

  1. Вступ – сучасний стан досліджуваного питання (з посиланнями на першоджерела), мета і завдання дослідження;
  2. Експериментальна частина – використані матеріали й устаткування, стислий виклад методик експерименту;
  3. Результати досліджень та їх обговорення – аналіз, узагальнення результатів, їх порівняння з відомими даними з літератури;
  4. Висновки – коротке обґрунтування результатів, основні висновки;
  5. Інформація про внесок авторів – внесок кожного автора відповідно до CRediT (Contributor Roles Taxonomy):
    • Концептуалізація. Ідеї; формулювання або еволюція загальних цілей і завдань дослідження.
    • Формальний аналіз. Застосування статистичних, математичних, обчислювальних або інших формальних методів для аналізу чи синтезу даних дослідження.
    • Програмне забезпечення. Програмування, розроблення ПЗ; проєктування комп’ютерних програм; реалізація коду та допоміжних алгоритмів; тестування компонентів коду.
    • Методологія. Розроблення або проєктування методології; створення моделей.
    • Валідація даних. Перевірка відтворюваності результатів/експериментів та інших результатів досліджень.
    • Написання (оригінальна чернетка). Написання початкового варіанта статті.
    • Написання (перегляд і редагування). Внесення суттєвих змін і доповнень до статті.

    Наприклад: Внесок авторів: Ім’я, Прізвище — концептуалізація, методологія; Ім’я, Прізвище — програмне забезпечення, формальний аналіз; Ім’я, Прізвище — валідація даних, написання (оригінальна чернетка); Ім’я, Прізвище — написання (перегляд і редагування).

  6. Подяки, джерела фінансування – подяки особам, що сприяли проведенню досліджень або брали участь в обговоренні їх результатів, а також організаціям, фондам і програмам, які надали фінансову підтримку;
  7. Повідомлення про конфлікт інтересів – усі можливі конфлікти інтересів, зокрема з особами, задіяними в редакційному процесі.

    Якщо конфлікту інтересів немає:

    «The authors declare no conflict of interest.» (Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів) або «The authors have no conflicts of interest to declare.»

    Якщо конфлікт інтересів є (приклад):

    «Author A has received research grants from [Company X]; Author B is a consultant for [Company Y] and owns stock in [Company Z].»

  8. Список літератури (див. розділ 8).

6. Використання генеративного штучного інтелекту

Автори мають повідомляти про будь-яке використання інструментів генеративного ШІ під час підготовки рукопису (наприклад, для тексту, перекладу, рисунків чи обробки даних) у розділі «Експериментальна частина» або «Подяки», вказуючи інструмент і спосіб його використання. Звичайну перевірку орфографії та граматики зазначати не потрібно.

Разом з остаточною версією статті автори подають Декларацію про використання інструментів генеративного ШІ.

7. Правила оформлення

  • Текст. Будь-який поширений шрифт, кегль 10–12, міжрядковий інтервал 1–1,5. Бажано не використовувати спеціального форматування (окрім курсиву, жирного шрифту та центрування): стаття верстається в Adobe InDesign без збереження форматування MS Word.
  • Одиниці та номенклатура. Використовуйте одиниці SI; назви хімічних сполук наводьте відповідно до правил IUPAC. Абревіатури розшифровуються при першому згадуванні в тексті (анотація не враховується).
  • Числа. Десяткові дроби — через кому (0,45, а не 0.45). У ступенях як роздільник використовуйте крапку «·», а не знак множення (наприклад, 5·10−3).
  • Таблиці розміщуються по тексту; кожна має номер і назву. Заголовки граф — лаконічні; примітки — безпосередньо під таблицею. Уникайте порожніх граф: якщо дані відсутні, використовуйте умовний знак («×», «–», «н.д.»), пояснений у примітці.
  • Рисунки (фотографії, діаграми, графіки, схеми) мають бути високої технічної якості. Графіки створюйте в Origin, MS Excel тощо; інші графічні об’єкти можна вставляти у форматі EMF/WMF. Растрові зображення (TIFF, JPEG, BMP) — з роздільною здатністю не менше 300 dpi, їх також надсилають окремими файлами. Графіки — без фонової заливки та координатної сітки; осі мають бути підписані; криві позначаються арабськими цифрами з поясненням у підписі; для коротких позначень використовуйте латинські або грецькі літери.
  • Математичні формули набираються в MS Equation і нумеруються арабськими цифрами в круглих дужках біля правого краю (лише ті, на які є посилання в тексті). Пояснення символів наводиться безпосередньо під формулою і починається словом «де».
  • Хімічні формули набираються латинськими символами або за допомогою спеціалізованих програм (ChemDraw, HyperChem); усі елементи мають бути добре помітні.

8. Список літератури

  1. Джерела нумеруються в порядку першого згадування; у тексті вказується номер джерела у квадратних дужках.
  2. Список наводиться лише англійською або в латинській транслітерації (наприклад, за допомогою translit.net).
  3. Настійно рекомендуємо безкоштовну програму Mendeley зі стилем American Chemical Society – MOCA.
  4. Використовуйте загальноприйняті скорочення назв журналів (див., наприклад, цей перелік).
  5. Небажано посилатися на підручники, оскільки вони не є джерелами первинної експериментальної інформації.

Стаття в журналі:

Author1, I. I.; Author2, I. I.; Author3, I. I.; et al. Article title. Journal short title YYYY, V (No), pp–pp. DOI.
Приклад: Zheng, W. W.; Hsieh, Y. H.; Chiu, Y. C.; et al. Organic Functionalization of Ultradispersed Nanodiamond. J. Mater. Chem. 2009, 19 (44), 8432–8441. https://doi.org/10.1039/B904302K.

Розділ у монографії:

Author1, I. I.; Author2, I. I. Chapter title. In Book Title; Editor, I. I., Ed.; Series (if any); Publisher: City, YYYY; pp–pp.
Приклад: Hunt, A. J.; Farmer, T. J.; Clark, J. H. Elemental Sustainability and the Importance of Scarce Element Recovery. In Element Recovery and Sustainability; Hunt, A., Ed.; Green Chemistry Series; Royal Society of Chemistry: Cambridge, 2013; pp 1–28.

Монографія:

Author1, I. I.; Author2, I. I. (або Editor, I. I., Ed.). Book Title; Publisher: City, YYYY.
Приклад: Hunt, A., Ed. Element Recovery and Sustainability; Royal Society of Chemistry: Cambridge, 2013.

Важливо! Кожне посилання індексується в Scopus та інших базах даних, тому до оформлення списку літератури слід поставитися дуже уважно.

9. Документи для публікації

Разом з остаточною версією макета статті, підписаною усіма авторами, до редакції надсилаються:

  1. заповнений і підписаний договір про передачу авторських прав;
  2. декларація про використання інструментів генеративного ШІ;
  3. супровідний лист, підписаний керівником установи (підрозділу), з якої надсилається стаття, із зазначенням назви статті, усіх авторів та їхніх місць роботи; підпис керівника завіряється печаткою. Якщо авторами є науковці з різних установ, надсилається один лист від установи автора для листування.

Без цих документів стаття не може бути опублікована.

Примітки

  1. Статті українських авторів стають доступними у вільному доступі через 6 місяців від дати публікації в журналі. Усі статті також доступні безкоштовно на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.